Я сказала своєму сину,
-Ти не любиш зовсім мене.
На щоках заіскрились сльозини,
-Ні матусю, не правда це.
Строго глянула я у очі,
і спитала мале дитя,
-Що за дивна любов у тебе,
ти, не робиш,як кажу я,
слів моїх ніколи не чуєш,
робиш завжди ,як хочеш ти...
Зупинилася я на півслові,
хтось на мене дививсь з висоти,
Тільки голову повернула,
зрозуміла одразу я,
то дивився Ісус з ікони,
І питав,як своє дитя,
-Чом не любиш мене,дитино?
-Мій Ісусе,я люблю Тебе!?
-Якщо любиш,чому не чиниш,
як тобі заповідував Я,
робиш так,як сама бажаєш,
і не слухаєш Слова мого,
ти непослухом ображаєш,
Бога люблячого свого.
Пам"ятай,щоб когось навчити,
як життя необхідно прожити,
мусиш прикладом показати,
як потрібно Бога любити.11/23/12.
Мария Круль,
USA
Здравствуйте,меня зовут Мария.Я,никогда не писала стихов,даже в юности.Года 2 назад,вдруг,ночью,в голове начали складываться стихи.Все стихи на религиозную тематуку,других у меня нет.Я пробовала нaписать хоть один стих,про людей,которые очень дороги моему сердцу,но ничего не получается.Стихи про Бога,идут легко и быстро.Буду очень благодарна за коментарии.Спасибо. e-mail автора:ma71jur@yahoo.com сайт автора:личная страница
Прочитано 2695 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
